÷ив≥л≥зац≥¤ |
—пор≥днен≥сть |
„ас ≥ м≥сце утворенн¤ |
¬иклик |
ƒоба лихол≥тт¤ |
—в≥това держава |
¬селенський мир |
‘≥лософ≥њ |
–ел≥г≥¤ |
ƒжерело рел≥г≥йноњ духовност≥ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
™гипетська |
н≥ з ким не спор≥днена |
долина Ќ≥лу; понад 4 000 до –.’. |
природний: наступ посухи |
2424 - 2070/60 до –.’. |
—ереднЇ ÷арство; Ќове ÷арство |
бл. 2070/60 - 1660 до –.’. |
атон≥зм (недо-розвинена) |
культ ќз≥р≥са; атон≥зм |
чужоземне? - шумерське? |
јндська |
н≥ з ким не спор≥днена |
јндське узбережж¤ ≥ плато; приблизно на початку христи¤нськоњ ери |
природний: берегова пустел¤; суворий кл≥мат на майже безпл≥дному плато |
? - бл. 1430 по –.’. |
≤мпер≥¤ ≤нк≥в/ пот≥м - ≤спанське ¬≥це- орол≥вство ѕеру |
1430 - 1533 по –.’. |
в≥ракочањзм (недо-розвинена) |
... |
... |
ƒавньо-китайська |
з давн≥шими цив≥л≥зац≥¤ми зв'¤зку не маЇ; спор≥днена з далекосх≥дною |
понизз¤ ∆овтоњ р≥чки; близько 1500 до –.’. |
природний: болота, повен≥, жарка спека вл≥тку ≥ сувор≥ морози взимку |
634 - 221 до –.’. |
≥мпер≥њ ÷≥нь ≥ ’ань |
221 до –.’. 172 по –.’. |
моњзм, даосизм, конфуц≥анство |
буддизм, маха¤ни, неодаосизм |
чужоземне в перших двох (≥ндо-елл≥но-с≥р≥йське); туб≥льне, але насл≥дувальне в неодаосизму |
ћ≥нойська |
з давн≥шими цив≥л≥зац≥¤ми зв'¤зку не маЇ; спор≥днена (слабко) з елл≥нською та с≥р≥йською |
острови ≈гейського мор¤; до 3000 р. до –.’. |
природний: море |
? - 1750 до –.’. |
"“аласократ≥¤ ћ≥носа" |
бл. 1750 - 1400 до –.’. |
... |
... |
... |
Ўумерська |
з давн≥шими цив≥л≥зац≥¤ми зв'¤зку не маЇ; ? спор≥днена з вав≥лонською ≥ ? хеттською |
понизз¤ “игру - ≈вфрату; до 3500 р. до –.’. |
природний: наступ посухи |
бл. 2677 - 2298 до –.’. |
≥мпер≥¤ Ўумеру й јккаду |
бл. 2298 - 1905 до –.’. |
культ “аммуза - але шумерське сусп≥льство не створило н≥чого такого, що можна було б назвати новою рел≥г≥Їю |
||
ћай¤нська |
з давн≥шими цив≥л≥зац≥¤ми зв'¤зку не маЇ; спор≥днена з юкатанською ≥ мекс≥канською |
центрально-американський троп≥чний л≥с; до 500 р. до –.’. |
природний: др≥муч≥сть троп≥чного л≥су |
? - бл. 300 р. по –.’. |
"ѕерша ≥мпер≥¤ ћай¤" |
бл. 300 - 690 по –.’. |
¬ процес≥ свого розпаду май¤нське, хеттське, вав≥лонське та ≥ндське сусп≥льства н≥би повертаютьс¤ до етосу перв≥сноњ людини, зовс≥м не пом≥чаючи провалл¤, ¤ке розд≥л¤Ї розкуту сексуальн≥сть њхньоњ рел≥г≥њ з надм≥рним аскетизмом њхньоњ ф≥лософ≥њ; в них пробуджуЇтьс¤ почутт¤ гр≥ха через потр¤с≥нн¤, пережите внасл≥док обвалу колишньоњ сусп≥льноњ структури. |
||
ёкатанська |
обидв≥ доч≥рн≥ у в≥дношенн≥ до май¤нськоњ |
безводний, безл≥сий вапн¤ковий шельф ёкатанського п≥вострова; п≥сл¤ 629 по –.’. |
природний: безпл≥дний п≥востр≥в |
? - 1521 по –.’. |
≤спанське ¬≥це- орол≥вство Ќовоњ ≤спан≥њ (ацтеки вже створювали св≥тову державу, коли прийшли ≥спанц≥) |
1521 - 1821 по –.’. |
|||
ћекс≥канська (згодом злилас¤ з ёкатанською, утворивши центрально-американську) |
соц≥альний: розпад май¤нського сусп≥льства |
... |
... |
||||||
’еттська |
можливо, слабко-доч≥рн¤ у в≥дношенн≥ до шумерськоњ, але з нешумерською рел≥г≥Їю |
аппадок≥¤, в≥дразу за шумерськими кордонами; до 1500 до –.’. |
соц≥альний: розпад шумерського сусп≥льства |
стала пан≥вною у своЇму власному св≥т≥ в XV стор≥чч≥ до –.’.; в≥йни з ™гиптом п≥сл¤ 1352 до миру 1278 до –.’.; затоплена хвилею м≥грац≥њ бл. 1200 - 1190 рр. до –.’. |
... |
||||
÷ив≥л≥зац≥¤ |
—пор≥днен≥сть |
„ас ≥ м≥сце утворенн¤ |
¬иклик |
ƒоба лихол≥тт¤ |
—в≥това держава |
¬селенський мир |
‘≥лософ≥њ |
–ел≥г≥¤ |
ƒжерело рел≥г≥йноњ духовност≥ |
—≥р≥йська |
слабко-доч≥рн¤ у в≥дношенн≥ до м≥нойськоњ; спор≥днена з ≥ранською й арабською |
—≥р≥¤, до 1100 до –.’. |
соц≥альний: розпад м≥нойського сусп≥льства |
бл. 937 - 525 рр. до –.’. |
≤мпер≥¤ јхемен≥д≥в; јрабський ’ал≥фат |
бл. 525 - 332 до –.’.; бл. 640 - 969 по –.’. |
зерван≥зм (недо-розвинена) |
≥слам |
туб≥льне (тобто мiсцеве) |
¬ав≥лонська |
слабко-доч≥рн¤ у в≥дношенн≥ до шумерськоњ |
≤рак; до 1500 р. до –.’. |
соц≥альний: розпад шумерського сусп≥льства |
? - 610 до –.’. |
Ќово-вав≥лонська ≥мпер≥¤ |
610 - 539 до –.’. |
астролог≥¤ |
юдањзм; зороастризм |
чужоземне - с≥р≥йське; чужоземне - с≥р≥йське |
≤ранська (згодом злилас¤ з арабською, утворивши ≥сламську) |
обидв≥ доч≥рн≥ у в≥дношенн≥ до с≥р≥йськоњ, а п≥сл¤ 1516 по –.’. злилис¤, утворивши ≥сламське сусп≥льство |
јнатол≥¤, ≤ран, долини ќксу ≥ яксарту; до 1300 до –.’. |
соц≥альний: розпад с≥р≥йського сусп≥льства |
... |
|||||
јрабська |
јрав≥¤, ≤рак, —≥р≥¤, ѕ≥вн≥чна јфрика; до 1300 до –.’. |
соц≥альний: розпад с≥р≥йського сусп≥льства |
... |
||||||
ƒалекосх≥дна (головний стовбур) |
доч≥рн¤ у в≥дношенн≥ до давньо-китайськоњ, маЇ в≥дгалуженн¤ в япон≥њ |
итай; до 500 р. по –.’. |
соц≥альний: розпад давньо-китайського сусп≥льства |
878 - 1280 по –.’. |
ћонгольська ≥мпер≥¤; ћаньчжурська ≥мпер≥¤ |
1280 - 1351 по –.’.; 1644 - 1853 по –.’. |
... |
католицтво; тайп≥н |
чужоземне - зах≥дне; нап≥в-чужоземне - ≥з зах≥дним забарвленн¤м |
ƒалекосх≥дна (¤понське в≥дгалуженн¤) |
в≥дгалуженн¤ в≥д головного стовбура далекосх≥дноњ |
японський арх≥пелаг; п≥сл¤ 500 р. по –.’. |
природний: нова земл¤; соц≥альний: контакти з головним стовбуром |
1185 - 1597 по –.’. |
ƒиктаторське правл≥нн¤ ’≥дейос≥ ≥ —егунат “окугава |
1597 - 1863 по –.’. |
... |
дзьодо; дзьодо-с≥н-сю; н≥т≥рен≥зм; дзен |
нап≥в-чужоземне - з головного стовбура; туб≥льне; туб≥льне; нап≥в-чужоземне - з головного стовбура |
≤ндська |
з давн≥шими цив≥л≥зац≥¤ми зв'¤зку не маЇ; спор≥днена з ≥ндуњстською |
долини ≤нду й √ангу; бл. 1500 р. до –.’. |
природний: др≥муч≥сть троп≥чного л≥су |
? - 322 до –.’. |
≥мпер≥¤ ћаур'њв; ≥мпер≥¤ √упт |
322 - 185 до –.’.; 390 - бл. 475 по –.’. |
буддизм х≥на¤ни; джайн≥зм |
≥ндуњзм |
туб≥льне |
≤ндуњстська |
доч≥рн¤ у в≥днешенн≥ до ≥ндськоњ |
ѕ≥вн≥чна ≤нд≥¤; до 800 р. по –.’. |
соц≥альний: розпад ≥ндського сусп≥льства |
бл. 1175 - 1572 по –.’. |
≥мпер≥¤ ћогол≥в; Ѕританська ≤нд≥¤ |
бл. 1572 - 1708 по –.’.; бл. 1818 по –.’. - |
... |
каб≥ризм; сикх≥зм; брахмо самадж |
нап≥в-чужоземне - ≥сламське; нап≥в-чужоземне - зах≥дне забарвленн¤ |
≈лл≥нська |
слабко-доч≥рн¤ у в≥дношенн≥ до м≥нойськоњ; предок зах≥дноњ ≥ православно-христи¤нськоњ |
узбережж¤ та острови ≈гейського мор¤; до 1100 р. до –.’. |
природний: безпл≥дна земл¤ ≥ море; соц≥альний: розпад м≥нойського сусп≥льства |
431 - 31 до –.’. |
–имська ≥мпер≥¤ |
31 до –.’. - 378 по –.’. |
платон≥зм; стоњцизм; еп≥курейство; п≥ррон≥зм |
христи¤нство; м≥трањзм; ман≥хейство; культ ≤з≥ди; буддизм маха¤ни; культ ≥бели; неоплатон≥зм |
чужоземне - с≥р≥йське; чужоземне - с≥р≥йське; чужоземне - с≥р≥йське; чужоземне - Їгипетське; чужоземне - ≥ндське; чужоземне - хеттське; туб≥льне |
ѕравославно-христи¤нська (головний стовбур) |
доч≥рн¤ у в≥дношенн≥ до елл≥нськоњ, маЇ в≥дгалуженн¤ на –ус≥ |
јнатол≥¤; до 700 р. по –.’. (остаточний розрив ≥з «аходом у XI стор≥чч≥) |
соц≥альний: розпад елл≥нського сусп≥льства |
977 - 1372 по –.’. |
ќттоманська ≤мпер≥¤ |
1372 - 1768 по –.’. |
... |
≥мам≥тський шињзм; бедреддин≥зм |
чужоземне - ≥ранське; нап≥в-чужоземне - з ≥ранським забарвленн¤м |
ѕравославно-христи¤нська (руське в≥дгалуженн¤) |
в≥дгалуженн¤ в≥д головного стовбура православно-христи¤нського |
–усь; X стор≥чч¤ по –.’. |
природний: нова земл¤; соц≥альний: контакти з головним стовбуром |
1075 - 1478 по –.’. |
ћосковська ≥мпер≥¤ |
1478 - 1881 по –.’. |
... |
сектантство; в≥дроджене протестантство |
туб≥льне; чужоземне - зах≥дне |
«ах≥дна |
доч≥рн¤ у в≥дношенн≥ до елл≥нськоњ |
«ах≥дна ™вропа; 700 р. по –.’. |
природний: нова земл¤; соц≥альний: розпад елл≥нського сусп≥льства |
... |
|||||
÷ив≥л≥зац≥¤ |
—пор≥днен≥сть |
„ас ≥ м≥сце утворенн¤ |
¬иклик |
ƒоба лихол≥тт¤ |
—в≥това держава |
¬селенський мир |
‘≥лософ≥њ |
–ел≥г≥¤ |
ƒжерело рел≥г≥йноњ духовност≥ |
- Ќедорозвинен≥ цив≥л≥зац≥њ: ембр≥они цих цив≥л≥зац≥й залишилис¤ в недорозвиненому стан≥ внасл≥док перенапруги у спробах в≥дпов≥сти на сер≥ю виклик≥в, що ви¤вилис¤ дл¤ них занадто суворими:
- ƒалекозах≥дна христи¤нська цив≥л≥зац≥¤: виникла в "кельтському по¤с≥", передус≥м в ≤рланд≥њ, десь п≥сл¤ 375 р. по –.’. ¤к в≥дпов≥дь на природний виклик новоњ земл≥ ≥ подв≥йний соц≥альний виклик елл≥нського сусп≥льства, ¤ке перебувало в процес≥ розпаду, ≥ зах≥дного сусп≥льства, ¤ке тод≥ щойно утворювалос¤. ѕер≥од в≥докремленост≥ тривав в≥д бл. 450 до бл. 600 р. по –.’. ельти пристосували христи¤нство до своЇњ варварськоњ соц≥альноњ ≥ духовноњ спадщини; в шостому стор≥чч≥ ≤рланд≥¤, безперечно, була центром ваги всього зах≥дного христи¤нства; њњ ориг≥нальн≥сть про¤вл¤лас¤ в церковн≥й орган≥зац≥њ, в л≥тератур≥ й мистецтв≥. ќстанн≥х удар≥в по ц≥й цив≥л≥зац≥њ завдали в≥к≥нги з дев'¤того по одинадц¤те стор≥чч¤ та церковн≥ власт≥ –иму й пол≥тичн≥ власт≥ јнгл≥њ в дванадц¤тому стор≥чч≥.
- ƒалекосх≥дна христи¤нська цив≥л≥зац≥¤: виникла в осередд≥ нестор≥анського христи¤нства в басейн≥ ќксу-яксарту ≥ загинула, коли цей рег≥он було приЇднано до јрабськоњ ≤мпер≥њ в 737 - 741 по –.’., п≥сл¤ того ¤к в≥н майже впродовж дев'¤ти стор≥ч був у пол≥тичному та в культурному план≥ в≥докремлений в≥д решти с≥р≥йського св≥ту. ÷¤ зародкова цив≥л≥зац≥¤ стала продуктом тих дев'¤ти стол≥ть центральноаз≥атськоњ ≥стор≥њ, коли цей рег≥он жив своњм власним житт¤м, виконуючи специф≥чн≥ функц≥њ, покладен≥ на нього його географ≥чним м≥сцерозташуванн¤м на великих торговельних шл¤хах ≥ великим числом грецьких колон≥ст≥в, ¤к≥ там оселилис¤.
- —кандинавська цив≥л≥зац≥¤: утворилас¤ в середовищ≥ елл≥нського зовн≥шнього пролетар≥ату п≥сл¤ надлому –имськоњ ≥мпер≥њ; з к≥нц¤ шостого стор≥чч¤ скандинави були ≥зольован≥ в≥д римського христи¤нства прошарком поганських слов'¤нських племен. —вою власну цив≥л≥зац≥ю вони почали розвивати лише п≥сл¤ того, ¤к контакти ≥з «аходом було в≥дновлено, проте к≥нець к≥нцем вона загинула,. коли жител≥ ≤сланд≥њ навернулис¤ в христи¤нство. ≈тос ц≥Їњ цив≥л≥зац≥њ був насичений естетичним св≥тобаченн¤м ≥ дивовижно скидавс¤ на давньогрецьку культуру.
- «агальмован≥ цив≥л≥зац≥њ: ус≥ вони скам'¤н≥ли внасл≥док того, що мусили зд≥йснити ≥ зд≥йснили надпотужний ривок (tour de force), тобто њм довелос¤ давати в≥дгук на виклики, що були на меж≥ тих, ¤к≥ ще пробуджують стимул, ≥ тих, ¤к≥ привод¤ть у д≥ю "закон пр¤мо-зворотного зв'¤зку". ” випадку спартанц≥в та турк≥в-осман≥в надм≥рний виклик був людськоњ природи, у випадку ≥нших в≥н надходив ≥з ф≥зичного середовища. ƒв≥ характеристики, сп≥льн≥ дл¤ вс≥х загальмованих цив≥л≥зац≥й, - кастов≥сть ≥ спец≥ал≥зац≥¤. ¬с≥ вони зд≥йснювали чудеса людськоњ вол≥ та винах≥дливост≥, але коштом систематичного нехтуванн¤ притаманноњ саме людин≥ ¤кост≥ пристосовуватис¤ до вс≥х можливих обставин житт¤. ¬с≥ вони звернули на стежку регресу в≥д людського до тваринного начала.
- ≈ск≥моси: стимул економ≥чноњ доц≥льност≥ спонукав њх прот¤гом ус≥Їњ зими жити на морськ≥й криз≥ (або на берез≥ скутого кригою океану), де вони полювали на тюлен≥в; цей надпотужний ривок забрав у них ст≥льки енерг≥њ, що на подальший поступ у них н≥чого не залишилос¤. ¬они мусили заплатити високу ц≥ну за досконале пристосуванн¤ свого житт¤ до пол¤рного кл≥матичного циклу.
- “урки-османи: викликом надм≥рноњ сили стало дл¤ них географ≥чне перем≥щенн¤ кочовоњ сп≥льноти в чуже середовище, де перед ними постала нова проблема. Ќавчен≥ ран≥ше давати раду лише тваринам, вони тепер мали навчитис¤ зд≥йснювати владу над п≥дкореним людським сусп≥льством. Ќадпотужним ривком турк≥в-осман≥в стало винайденн¤ системи управл≥нн¤ за допомогою одомашнених раб≥в: тобто системи добору ≥ дресируванн¤ людських сторожових собак, ¤к≥ б догл¤дали ѕадишахову людську худобу. —вого дивовижного тр≥умфу вони дос¤гли завд¤ки тому, що майже ц≥лком забули про свою людську природу ≥, по сут≥, перетворилис¤ на тварин, спр¤мовуючи всю свою активн≥сть у вузьке р≥чище ≥нстинкту.
- очовики: природний виклик —тепу був спричинений тим самим наступом посухи, ¤кий покликав до житт¤ давньоЇгипетську та шумерську цив≥л≥зац≥њ. ѕ≥дкоренн¤ —тепу вимагаЇ в≥д кочовик≥в так багато снаги, що на щось ≥нше њњ в них не лишаЇтьс¤. очовий спос≥б житт¤ переважаЇ хл≥боробський у к≥лькох в≥дношенн¤х: у одомашненн≥ тварин ≥ в розвитку економ≥чноњ техн≥ки, що б≥льше под≥бна до техн≥ки промисловоњ, н≥ж до с≥льськогосподарськоњ.
- —партанц≥: на виклик перенаселенн¤, з ¤ким з≥ткнувс¤ весь елл≥нський св≥т у восьмому стор≥чч≥ до –.’., спартанц≥ в≥дгукнулис¤ своњм особливим надпотужним ривком, спр¤мувавши всю свою енерг≥ю у вузьке р≥чище в≥йськовоњ муштри, ц≥лковито нехтуючи - ¤к ≥ оттоманськ≥ турки - сутн≥сть людськоњ природи. ≤снуЇ разюча под≥бн≥сть м≥ж спартанською та оттоманською системами, ≥ це по¤снюЇтьс¤ схож≥стю в≥дгук≥в, даних на по сут≥ тотожний виклик, двома р≥зними людськими сп≥льнотами, що д≥¤ли ц≥лком незалежно й н≥чого одна про одну не знаючи.
- ѕол≥нез≥йц≥: на природний виклик мор¤ вони в≥дпов≥ли надпотужним ривком морських мандр≥в. ѓхнЇ високе вм≥нн¤ було в тому, що вони зд≥йснювали ци дивовижн≥ подорож≥ у благеньких в≥дкритих човнах-каное, проте њм доводилос¤ платити за це необх≥дн≥стю абсолютного пристосуван¤ до м≥нливоњ вдач≥ “ихого океану - вони могли лише долати його неозор≥ простори, водночас не маючи найменшоњ певност≥ в тому, що подорож завершитьс¤ щасливо, ≥ пост≥йна нестерпна напруга к≥нець к≥нцем розр¤дилас¤ в розслаблен≥сть. ћегал≥тичн≥ статуњ на остров≥ ѕасхи св≥дчать про велике минуле њхн≥х творц≥в, бо мистецтво скульптури, мабуть, було занесене туди першопрох≥дц¤ми ≥ втрачене њхн≥ми нащадками, що втратили також ≥ вм≥нн¤ плавати в океан≥.